"Час і досі не загоїть рану - цей вічний біль Афганістану"
Сьогодні ми вшановуємо пам'ять тих, хто поліг в афганських ущелинах, та кланяємося тим, хто прийшов з війни живим, хоча з пораненою душею. Молоді люди йшли туди не за орденами і медалями, вони свято вірили, що виконують свій інтернаціональний обов'язок, вони вірили, що несуть визволення народу Афганістану, вірили, що йдуть не воювати, а захищати. Офіційно це не називали війною, а всього лише воєнною політикою. Але ця компанія тривала майже 10 років і вимагала великих жертв.
Ми маємо знати про страшні події безглуздої Афганської війни і пам'ятати, що серед нас живуть люди, які в 20-30 роках стали свідками й учасниками воєнних подій. Ми маємо пишатися їх мужністю, героїзмом, подвигом.
Учні 14 групи разом з бібліотекарем ДНЗ "Шумське ПТУ" Євсюковою О.Т. прийняли активну участь у районному мітингу-реквіємі "Час і досі не загоїть рану - цей вічний біль Афганістану".
